BITZ - Поле

Моє тіло під кулями.
Руки стомлені, очі закриті напів.
Мої ночі не зоряні.
І не зламлені душі в окопі братів.

Моя віра прихована
Недосяжна війною не вбита чужим
Моє місто зруйноване
Але вбити його в них не вистачить сил

Моє сонце опалює
Мою шкіру у битві крізь шолом йде кров
Відчуваю що падаю
Я торкаюсь землі і останній ковток

Затискаю під раною
Я дивлюся у небо і бачу свій дім
І моментами згадую
Моя смерть це життя моїх милих синів

Вийди в поле солов'їний спів
В долоні тих хто в полоні
Та й душу вільну збережи
Поранені але живі