Марія Квітка - Голубоньки

Вона була неначе лис
Іноді набувши хижих рис
Я пам’ятаю, йшла до мене
Але пройшла немов наскрізь
Голодно і зимно все навколо
Але ти стоїш так ніби гола

Я йду по тебе, моя голубонько у небо,
Йду по тебе, моя голубонько у небо,
Йду по тебе, моя голубонько у небо
Туди, де ти ​​​​
живеш

Ми поміняли полюси
забувши мінуси й плюси
Забігли дуже, аж далеко
І не почули голоси
Люди оживають тількі зовні
А душа пропала у безодні

Я йшов по тебе, моя голубонько у небо
Йшов по тебе, моя голубонько у небо
Йшов по тебе, моя голубонько у небо
А варт? Чи вааарт? Йти
Туди
Де ти

Тільки сірі хмари ізгори
Що ще не сказала – говори
Я пішов, ти навіть не спитала
А за мною скучили вітри
Чи на більше було сподіватись?
Тільки із-за того, щоб сміятись?